Експеримент Розенхана: дослідження, що сколихнуло світову пс...

Експеримент Розенхана: дослідження, що сколихнуло світову психіатрію

У 1973 році в США було проведено експеримент, який поставив під сумнів надійність усієї системи психіатричної діагностики. Ініціатором виступив американський психолог Девід Розенхан, а результати згодом були опубліковані у журналі Science в статті під назвою On Being Sane in Insane Places («Про те, як бути психічно здоровим у психіатричній лікарні»).

Дослідження проводилось у таємному форматі. Вісім осіб, серед яких був і сам Розенхан, звернулись до різних психіатричних лікарень країни зі скаргами на слухові галюцинації. Насправді жоден із них не мав жодного психічного розладу, але усіх було госпіталізовано. Лікарі поставили їм психіатричні діагнози — зокрема, шизофренію — й одразу призначили лікування.

Після госпіталізації «псевдопацієнти» почали поводитися абсолютно звично й адекватно. Вони відверто заявляли медичному персоналу, що вже не чують жодних голосів, і що з ними все гаразд. Однак працівники клінік не вірили їм і продовжували наполягати на необхідності медикаментозного лікування.

Найпарадоксальніше, що саме інші пацієнти — справді хворі — почали здогадуватись, що перед ними симулянти. Тоді як лікарі цього не розпізнали.

Після першого етапу дослідження експеримент повторили у ще 12 психіатричних закладах. І знову всіх учасників — хоча вони були абсолютно психічно здорові — госпіталізували й поставили різні діагнози: від депресивного психозу до параноїдальної шизофренії. Усім було відкрито історії хвороби, де зафіксували вигадані симптоми.

Коли про результати експерименту дізналася громадськість, вибухнув скандал. Довіра до системи психіатрії суттєво похитнулась.

Одна з відомих психіатричних клінік, щоб спростувати висновки дослідження, запропонувала Розенхану повторити експеримент у їхніх стінах. Він погодився і попередив, що протягом трьох місяців у заклад намагатимуться потрапити «підставні» пацієнти. Медичний персонал почав оцінювати кожного пацієнта з огляду на можливу симуляцію.

У результаті з 193 осіб працівники лікарні визначили 41 «псевдопацієнта» та ще 42 запідозрили у симуляції. Проте Розенхан насправді не направив до цієї лікарні жодної людини. Всі «викриті симулянти» були справжніми хворими.

Цей експеримент завдав, без перебільшення, найгучнішого удару по престижу психіатрії XX століття. У професіоналізмі навіть найкращих психіатрів почали сумніватись. І ще довго звучали резонансні заяви:
«Схоже, ми не здатні відрізнити здорових людей від хворих у психіатричних лікарнях».

Джерела:
джерела щодо експерименту Розенхана:
1. Оригінальна стаття Девіда Розенхана:
Rosenhan, D. L. (1973). On Being Sane in Insane Places. Science, 179(4070), 250–258.
Доступно за посиланням: https://www.science.org/doi/10.1126/science.179.4070.250
2. Анотація статті на PubMed:
Доступно за посиланням: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/4683124/
3. Стислий огляд експерименту:
Simply Psychology надає доступне пояснення: https://www.simplypsychology.org/rosenhan_experiment.html
4. Вікіпедія:
Розгорнута стаття з детальним описом експерименту та його наслідків: https://en.m.wikipedia.org/wiki/Rosenhan_experiment

Писи: Критика та подальші дослідження: у 2019 році журналістка Сюзанна Кахалан опублікувала книгу The Great Pretender, де поставила під сумнів достовірність експерименту Розенхана. У 2023 році історик Ендрю Скалл опублікував статтю, що підтримує ці сумніви.