Передбачуваність в сучасних художніх творах Дочитала учора ...

Передбачуваність в сучасних художніх творах

Дочитала учора Безсердечного мисливця і остаточно запевнилася, що головний плоттвіст вгадала ще десь на середині книги, до того, як авторка почала охайно розгортати червоний килимок натяків до нього. Це був гарний плоттвіст, мені було цікаво, як на нього вийде сюжет, але «вау» не сталося.

І от я намагаюся зрозуміти чому. Чи то я така вже розумна від читання книг про письмо (ха-ха, я прочитала три чи чотири), чи то оця мода американського ринку розжовувати мотивацію персонажів про три-сто разів підкачала. Бо плоттвіст шикарний, підводка до нього дуже добре зроблена, але ніщо не стало несподіванкою. І це при тому, що я не те щоб дуже уважна читачка.

Трошки сумую через це, але беру собі на озброєння, що з натяками на плоттвісти треба бути обачною і видавати їх читачам дуже дозовано.

А поки, можете написати книгу (жанрову), яка до «вау» здивувала вас основним плоттвістом сюжету? Тільки угода, не пишіть про Темне сходження 😅